by andres gonzalez
Добрий день!
Великі ідеї чи ідеї такі як вони є народжуються скрізь, незалежно від місця та навколишніх ознак. Але я певен, що наші ідеї закладаються початково там, де ми народились. У цьому невеличкому селі з французькою назвою Суємці я прожив 6 років після свого народження. До своєї баби я ходив пішки через городи, коли мама йшла на роботу у загальноосвітню школу читати руську мову. З садіка мене виключили, бо я на третій день вкрав там іграшковий металевий утюжок і мені винесли гражданську недовіру.
Моя сім'я - мама Таня, тато Вітя і сестра Наташа, жила у хаті старого туберкульозчика діда Толіка, який був алкоголіком, але гарним майстром по дереву. Його руки дуже гарно пахли сухим деревом різних видів. У нашому дворі одного разу ми з сестрою посадили дві берізки - її виросла швидко, моя загнилась і загинула через пару років, бо хтось, козел такий, надламав її раптом.
Більше ніж 6 років я би там прожити не зміг, тому мої внутрішні поривання до відкриття свого життя у найближчому районному центрі були почуті, і на перетині року, коли розпався радянський союз, ми втекли з Суємців. Якби залишилися, то я би там і досі може садив картошку і став би випивати дуже часто. В мене би стояла десь на окраїні чи за річкою своя невеличка хатина, в мене би було хазяйство і багато-багато городів, на яких би я загнувся до своїх 40-ка. І жінка з дітьми певно були б у мене. Вони би або пережили мене або загнулись би на тих городах разом зі мною.
Але того не сталося з невідомих для мене причин.
Десь з місяць тому з моїм гарним товаришем ми поїхали у те село і поговорили з тими, хто прожив багато.
Невідомо як, але кожен, кого ми зустрічали на дорогах - з велосипедами, з підводами, з суховилами, виявлявся мені родичем, якого я до того моменту жодного разу в своєму житті іще не бачив. Усі вони дивувались нашому заняттю - моїм кольоровим змінам штанів посеред доріг, біля копиць сіна та кліканню фотокамери мого товариша, але робили то якось занадто спокійно. Певно тому, що такі ідеї народжуються там, де ми самі народились.
No comments:
Post a Comment